Огляд Установчого Форуму Карпатської регіональної економічної зони розвитку

23 березня 2026 року відбувся Установчий Форум Карпатської регіональної економічної зони розвитку (КРЕЗ), який став історичним стартом першої в Україні моделі економічного регіонального розвитку, де 25 громад Львівської та Івано-Франківської областей разом з представниками локального бізнесу та міжнародними партнерами об’єдналися заради початку підготовки реальних інвестиційних проєктів, які ляжуть в основу майбутніх розумних міст України.

Онлайн-захід відкрила Юлія Чуфістова, членкиня президії Клубу Мерів і директорка Агентства розвитку UMEDA. Вона наголосила на тому, що Карпатська регіональна економічна зона, в першу чергу, створюється як практичний інструмент міжмуніципальної та бізнес-кооперації. Головна мета - це підготувати якісно структуровані проєкти, які можуть бути зрозумілими та привабливими для донорів, фінансових установ і приватних інвесторів. Вона чітко зазначила, що міжнародний інтерес до України вже існує, але громади не готові себе представити на глобальній платформі. Це було помітно навіть під час попередніх трейд-місій REBIRTH OF UKRAINE, де українські громади та представники бізнесу презентували свої можливості перед іноземними стейкхолдерами. Зовнішні інвестори готові виходити на український ринок, але хочуть бачити реалістичні цифри та чітко сформульовану пропозицію. Інакше інтерес залишається лише інтересом, без переходу до реальної угоди.

Також з вітальним словом виступила Христина Замула, Заступник голови Львівської облдержадміністрації, яка підкреслила, що така ініціатива повністю відповідає логіці регіонального розвитку: громади мають не конкурувати між собою за обмежені ресурси, а кооперуватися, щоб ставати сильнішими у взаємодії з місцевим бізнесом, зокрема виробниками української продукції.

Далі Олег Канівець, голова Стрийської громади, яка стала ініціатором формування КРЕЗ, акцентував увагу на тому, що сьогодні жодна громада регіону не має достатнього масштабу та ресурсів для самостійної реалізації великих інфраструктурних рішень і у подальшому - серйозної розмови з інвестороми. В такому союзі громад як КРЕЗ ця ситуація докорінно змінюється, оскільки критична маса проєктів акселерується спільними зусиллями та можливостями.

На контрасті до інфраструктурної та інвестиційної тематики Ігор Дідковський, автор «Родовід» школи, перевів розмову до питання людського капіталу. Він переконаний, що будь-яка економічна стратегія має відповідати на просте питання - для кого саме створюється майбутнє цих громад.

У підтвердження цих слів Генрі Штеренберг, CEO Economy of Trust Ukraine (EoTU) та голова інвестиційного комітету Клубу Мерів, розповів про діяльність компанії Economy of Trust Ukraine, яка об’єднує українські громади, бізнес-лідерів національних та міжнародних компаній, інвесторів для реалізації конкретних проєктів, та представив концепцію моделі КРЕЗ.

Вже, готуючись до форуму, експертам EoTU вдалося зібрати 951 проєктну заявку з 11 громад КРЕЗ із загальною орієнтовною вартістю близько 1 млрд доларів, а середня вартість одного проєкту становить близько 8 млн доларів. Більшість із цих матеріалів не є повноцінними інвестиційними продуктами, а радше масив локальних ініціатив, які потребують якісного доопрацювання та підготовки до фінансування. Саме для цього і створюється CREZ - як платформа, яка перетворює набір розрізнених місцевих потреб на інвестиційно зрозумілий портфель.

Окремо Генрі Штеренберг зупинився на Smart International Infrastructure Coalition (SIIC)- коаліції міжнародних компаній, які будуть задіяні в підготовці та реалізації проєктів у межах КРЕЗ. Він виокремив 12 вертикалей, навколо кожної з яких формуються професійні команди, які готові разом з громадами працювати над проєктами.

Прямо перед урочистим підписанням Меморандуму виступили троє членів Smart International Infrastructure Coalition:

  • Lasse Rajala, директор з міжнародних операцій у Sweco Finland Ltd, представив Sweco як найбільшу архітектурно-інженерну консалтингову компанію Європи, що налічує 23 тисячі інженерів і архітекторів, офіси у 15 країнах, близько 150 тисяч проєктів щороку, з яких 200 - в Україні. Він говорив про важливість модернізації застарілого житлового та інфраструктурного фонду України: індустріалізацію будівництва в умовах дефіциту робочої сили, енергоефективність, циркулярну економіку та повторне використання матеріалів.
  • Daniel Brandt, старший менеджер та керівник проєктів Viaeuropa, розповів про нову інноваційну модель розвитку локальної енергетики. Він презентував систему energy router - рішення, яке дозволяє поєднувати окремі будівлі у спільну мережу обміну електроенергією, балансувати споживання, накопичення та генерацію енергії, а також зменшувати залежність від централізованих мереж.
  • Camilla Khrulova, засновниця та CEO JC Environment AB, говорила про воду як про стратегічний ресурс громади. Її ідея полягала в тому, що сучасні системи водоочищення та водовідведення повинні бути модульними, компактними та зручними в обслуговуванні. Вона наголосила на тому, що правильне управління водними ресурсами здатне не лише зменшувати витрати, а й відкривати нові економічні можливості.

Кульмінацією заходу стало підписання Меморандуму про співпрацю між громадами в межах Карпатської регіональної економічної зони. Серед підписантів були Стрийська, Жидачівська, Миколаївська, Моршинська, Новороздільська, Сколівська, Ходорівська, Гніздичівська, Журавненська, Славська, Грабовецько-Дулібівська, Козівська, Розвадівська, Тростянецька, Болехівська, Калуська, Долинська, Брошнів-Осадська, Вигодська, Витвицька, Бориславська, Дрогобицька, Трускавецька, Меденицька та Східницька громади. Саме цей момент перевів форум із формату дискусії у площину формалізованого об’єднання.

Після підписання розпочалася секція виступів провідних українських компаній, які можуть стати практичними виконавцями майбутніх проєктів:

  • Сергій Іванов-Костецький, засновник та керівник архітектурної компанії «Креатив», презентував реалізовані проєкти компанії, акцентувавши увагу на вирішальному значенні якісної візуалізації архітектурних рішень і ґрунтовної підготовки проєктної документації. Він підкреслив, що навіть найперспективніша ідея не може бути втілена без професійного, комплексного та продуманого проєктування.
  • Павло Каюк, співвласник та куратор проєктів компанії «Приватне підприємство Проект Менеджмент Бізнес Консалтинг (ПМБК)», продовжив цю тему, розглянувши її крізь призму фінансового моделювання. Він наголосив, що для ефективного публічно-приватного партнерства громада має представити не просто перелік своїх потреб, а чітко верифікований масив даних: документацію, фінансові показники, а також реалістичні сценарії окупності або суспільної цінності проєкту.
  • Завершив цю секцію Володимир Костенко, керівник з розвитку компанії URD Ukrainian Roads, яка має понад 54 роки досвіду, працює у 14 регіонах та має близько 580 одиниць техніки, 20 заводів і лабораторії. При цьому вона займається не лише дорогами, а й мостами, біогазовими об’єктами, основами для вітроенергетики, інженерними мережами, промисловими та аграрними об’єктами, а також проєктами у сфері поводження з відходами.

Фінансовий блок форуму був зосереджений на конкретній проблемі: чому громади не отримують фінансування, навіть коли міжнародні партнери готові запропонувати ресурси для відновлення України. Спікери зазначили, що основний бар’єр - це відсутність підготовлених, структурованих і придатних до фінансування проєктів:

  • Sophie Tainer, Swedfund Project Accelerator, пояснила, що їхня організація фінансує виключно підготовку проєктів. Це гранти на ТЕО, екологічні оцінки, аналітику і проєктування. Гранти отримують не громади, а консультанти, які готують документацію. У портфелі організації - вже понад 40 проєктів в Україні (вода, енергетика, цифрова інфраструктура), частина вже переходить у фінансування через EIB, EBRD, NEFCO. Мінімально доцільний рівень - проєкти з інвестиціями від 5-10 млн євро.
  • Андрій Шестаков, експерт-консультант Агенції ППП, розповів про особливості нового закону про публічно-приватне партнерство. Він звернув увагу на те, що цей закон відкриває можливості не лише для великих проєктів, а й для менших ініціатив громад. Зокрема було озвучено поріг близько 5,538 млн євро, до якого для запуску достатньо концептуальної записки, а не повного пакета попередньої документації. Це означає, що багато локальних інфраструктурних рішень теоретично можна просувати швидше, якщо громада грамотно сформулює концепцію проєкта і знайти для нього партнера.
  • Maher Chebbo, керуючий директор по Європі у Univers, пояснив структуру фінансування інфраструктурних проєктів: зазвичай це не одне джерело, а комбінація інструментів - blended finance (гранти, кредити, приватний капітал), PPP, донорські кошти, інституційні інвестори (EIB, EBRD, World Bank), private equity та green bonds.
  • Генерал Джон Вортон, голова правління та генеральний директор Global Connective Center, зазначив, шо у світі вже існує понад 80 фондів, готових інвестувати в Україну, але більшість проєктів громад залишаються лише як «wishlist». Інвесторам потрібні не декларації потреб, а bankable-проєкти - з ТЕО, продуманою бізнес-моделлю та зрозумілою економікою. Він також підкреслив, що великі інвестори працюють із масштабом, тому окремі громади для них не є привабливими - потрібні консолідовані проєкти на рівні економічних союзів.
  • Zoran Jelic, координатор проєктів ЄС у C.R.E.A.M. Europe PPP Alliance, як зробити проєкт «bankable» за допомогою PPP. Він окреслив три ключові виклики: безпекові ризики, слабку інституційну спроможність громад і дефіцит фінансування. Як рішення він запропонував підхід People-First PPP, у якому відправною точкою є не інфраструктура як така, а реальна потреба громади, на основі якої вибудовується повноцінна фінансова модель проєкту. Фінансування проходить у три етапи: спочатку підготовка, яка зазвичай покривається грантами; далі - фаза будівництва з використанням попереднього фінансування (pre-finance); і, нарешті, довгострокове фінансування через механізми refinancing.

У підсумку, впевнено можна сказати, що Установчий форум Карпатської регіональної економічної зони розвитку став точкою запуску нової моделі взаємодії громад, бізнесу та міжнародних партнерів, орієнтованої на практичну реалізацію проєктів і залучення інвестицій.

Переглянути повний відеозапис форуму можна за посиланням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *